Київська область набирає ознак сміттєвї катастрофи.

На сьогоднішній день у Київській області, де проживають близько 1 млн осіб, налічується 388 полігонів та звалищ побутових відходів загальною площею 625,3 га., з яких несанкціонованих сміттєзвалищ – 155 (65,6 га.). Потужності значної кількості полігонів вже вичерпали свій ресурс, а самі сміттєзвалища стали фактором антропогенного навантаження на довкілля. Так, кількість сміттєзвалищ, які перевантажені складає 9 одиниць, а 34 одиниці не відповідають нормам екологічної безпеки.

Системи утилізації фільтрату практично відсутні на всіх полігонах та звалищах, що збільшує їх техногенну небезпеку. Значна частина сміттєзвалищ та полігонів знаходиться поряд із водними об’єктами та на ділянках, де активно проходять зсувні процеси, які сприяють витокам фільтрату. Частим явищем на сміттєзвалищах є пожежі, при яких активно забруднюється атмосферне повітря.

До 2010 року владою планувалося збудувати чотири сміттєпереробних підприємства в Києво-Святошинському, Бородянському, Бориспільському та Вишгородському районах.

В ОДА якось відзначили, що існує проектно-кошторисна документація по будівництву в Кагарлицькому районі заводу по переробці полімерів в альтернативне паливо, але весь цей проект так і залишився на папері.

Пізніше на кошти обласного бюджету до 2011 році планували відкрити шість сміттєвих полігонів поруч з населеними пунктами Стайки, Баришівка, Тетіїв, Ставище, Рокитне, Матвєєха та Яготин, та й тут на разі з будівництвом якось не складається.

Попри всі розмови за останні кілька років було зроблено не багато, з усього вищепереліченого було придбано лише 400 нових сміттєвих контейнерів (всього 60 тис.), 11 спецмашин (всього 315), впроваджено систему спостереження за пересуванням транспорту з сміттям за допомогою системи GPS, та зведено лише один завод з переробки сміття і розташовано його у Васильківському районі (Погрибівська сільська рада). Відсутність будівництва заводів по утилізації сміття у ОДА мотивують супротивом мешканців області, хоч важко повірити в те, що людям подобається жити у смітті, де розповсюджується чимало бактерій хвороб та паразитів.

Через протидію з боку населення, природозахисних, громадських організацій та відсутність у місцевих органах влади практики надання гарантій та компенсацій – виділення земельних ділянок під будівництво нових полігонів для ТПВ, потреба в яких сьогодні сягає близько 10 одиниць, стає в області дедалі складнішою проблемою.

Анатолій Артемчук